протягати — I а/ю, а/єш і протя/гувати, ую, уєш, недок., протягти/ і протягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. протя/г, ла/, ло/ і протягну/в, ну/ла, ну/ло; док. 1) перех. Розтягати на певну відстань, тягти в якому небудь напрямку або вздовж чогось. || Проводити … Український тлумачний словник
протягати — 1 дієслово недоконаного виду розтягати; витягати; просувати протягати 2 дієслово доконаного виду тягати якийсь час … Орфографічний словник української мови
вистягати — а/ю, а/єш, недок., ви/стягти, гну, гнеш, док., діал. Протягати … Український тлумачний словник
просиляти — я/ю, я/єш, недок., просили/ти, силю/, си/лиш, док., перех., розм. Просовувати нитку у вушко голки або дратву в дірку, проколену шилом. || Протягати крізь що небудь … Український тлумачний словник
просовувати — ую, уєш і просува/ти, а/ю, а/єш, недок., просу/нути, ну, неш, док., перех. 1) Сунути, протягувати що небудь кудись, крізь щось. 2) Сунучи, переміщати що небудь уперед. || перен., розм. Влаштовувати кого небудь кудись нечесним способом; протягати … Український тлумачний словник
протягання — я, с. Дія за знач. протягати I 1 6), 10) і протягатися I … Український тлумачний словник
протягатися — I а/юся, а/єшся і протя/гуватися, уюся, уєшся, недок., протягти/ся і протягну/тися, тягну/ся, тя/гнешся; мин. ч. протя/гся, тягла/ся, тягло/ся і протягну/вся, ну/лася, ну/лося; док. 1) Тягтися в певному напрямку, розташовуватися рівною лінією,… … Український тлумачний словник
протягнути — див. протягати I … Український тлумачний словник
протягти — див. протягати I … Український тлумачний словник
протягувати — див. протягати I … Український тлумачний словник